Елеонора Ваккер

Елеонора Ваккер
	Особове досьє
	Елеонора Ваккер у 20 років
Основні відомості
Повне ім'я	Елеонора Ваккер (справжнє) Еліна Берзіня (не справжнє) Кровава сестричка (кличка)
Стать	жінка
Дата народження	2048 року
Місце народження	Льєж
Дата смерті	2087 рік
Місце смерті	Резекне
Службовий статус
Підпорядкування	Леґіза (Конфедерація Руштрасе)
Посада/Роль	Шпигунка
Лояльність	Конфедерація Руштрасе
Статус життєдіяльності	Мертва

Елеонора Ваккер – докторка, кандидатка медицинської науки, шпигунка від агентства "Леґіза", підпорядкованим Конфедерації Руштрасе. Вважається найкровожерливою вбивцею серед шпигунів Конфедерації Руштрасе: нараховується приблизно 400 вбивств за увесь час шпигунства. Була вбита в Рекензе секістами.

Біографія

Народилася у Льєж 2048 року у німецькомовному сім'ї-пропагандистами Руштрасе. З дитинства вона мріяла бути журналісткою, але її батьки вирішили відправити її у Дюрренборф у Відень для поступання у медицину. З моменту поступання, вона захопилась медициною та планувала стати патологоанатом.

Але після закінчення малого та середнього навчання у 2067 року її помітила агентура "Леґіза", котрий узяв її під свою роботу, запропонувавши їй кар'єрний ріст у медицині згодом. Вона підписала контракт на 5 років та пройшла 1-місячну підготовчу роботу, після чого була відправлена до Польських повстанців у Польщі у якості шпигунки-вбивці. Там ж вона заробила собі репутацію "доброї пані".

Коли везло багато ранених до лікарні, вона вбивала 10-20% від усих поранених передозуванням медикаментозних препаратів, в деяких випадках імітувала лікування без використання наркозів, у наслідок помирали із-за болізного шоку.

Через 3 роки, у 2070 року, повстанці помітили схожість із смертями та довели, що Елеонора Ваккер вбивала людей, але спіймати стало занадто пізно: вона збіжала із Польщі до Білорусі, а до самих повстанців відбулися масовані рейди та чистки. В Білорусі вона приєдналась до білоруських повстанців російського походження в котрому вона пробула 1 рік, після чого дала координати баз повстанців та втікла до Відня, де прожила спокійне життя ще 1 рік.

Після закінчення контракту, Елеонора продлила контракт на 10 років та запевнилася в своєму рішенні стати повноцінною шпигункою в медицинській сфері, паралельно вчась у медицині. Після продовження контракту вона поїхала у Литву та вступила до повстанців де продовжила вбивати людей до 2079 року до поки її не помітили ґеріковці. Після невдачного замаху на Елеонори, вона втікла з Литви до Польщі, звідки вона поїхала до України у Львів, згодом перебралась у Київ та вступила до українських повстанців "Повстанці України" та продовжила свою роботу шпигунки, надаючи інформацію та вбиваючи людей до 2085 року.

У момент 2085 року Олена Хеморосса після поранення у тазу під час перетину кордону потрапила до повстанчеського госпителя, котра керувала головна медсестра Елеонора Ваккер. Після недовгого прибуття в госпиталі Олена побачила в живу вбивство раненого Елеонорою Ваккер, після чого почалась бійка між ними за результатом котрого Елеонора була заарештована та відправлена у підвал. Згодом під час рейдів госпиталя Руштрасерами Елеонора була звільнена та відправлена до Латвії в котрому вступила в ряди секистів. Секисти вже знали про її особистість як шпигунок, тому секретно давали їй вбивати товаришів котрі були зрадниками та таких ж самих шпигунів.

У 2087 році, за 2 дня до моменту коли вона хотіла надати команду на атаку, її зненацька вирубили та викинули до підвалу. Вона була зґвалтована, втратила 2 руки й 2 ноги з наркозом й вибрита. Впродовж тижня її катували та допитували до поки вона не скінчилась.